Курс «Логіка як фундамент мислення»
Якщо людина не вміє грати на піаніно — це зазвичай досить швидко стає зрозуміло.
Якщо людина не знає іноземної мови — теж. Якщо людина ніколи не займалася спортом, це теж важко приховати.
А от із мисленням виникає доволі цікава ситуація.
Чомусь більшість із нас вважає, що вже думати ми точно вміємо. Хоча, якщо замислитися, мислення — це теж навичка.
Причому доволі складна. І, як будь-яка навичка, вона розвивається під певні задачі.
Так, усі ми вчилися в школі. Багато хто навчався в університетах. І справді чогось там навчився.
Але виникає цікаве запитання.
Чого саме?
Якщо людина не знає іноземної мови — теж. Якщо людина ніколи не займалася спортом, це теж важко приховати.
А от із мисленням виникає доволі цікава ситуація.
Чомусь більшість із нас вважає, що вже думати ми точно вміємо. Хоча, якщо замислитися, мислення — це теж навичка.
Причому доволі складна. І, як будь-яка навичка, вона розвивається під певні задачі.
Так, усі ми вчилися в школі. Багато хто навчався в університетах. І справді чогось там навчився.
Але виникає цікаве запитання.
Чого саме?
Якщо придивитися уважніше, більша частина освіти побудована навколо задач, у яких є правильна відповідь.
Це так звані well-defined, тобто «добре визначені», задачі. У них є чітка умова, метод розв’язання.
І, відповідно, правильна відповідь. Нам лише потрібно було навчитися приходити до неї за певною методикою.
Але потім починається доросле життя. І нам доводиться розв’язувати задачі, влаштовані зовсім інакше.
Це так звані well-defined, тобто «добре визначені», задачі. У них є чітка умова, метод розв’язання.
І, відповідно, правильна відповідь. Нам лише потрібно було навчитися приходити до неї за певною методикою.
Але потім починається доросле життя. І нам доводиться розв’язувати задачі, влаштовані зовсім інакше.
- Чи варто змінювати професію?
- Чи відкривати бізнес?
- Чи переїжджати в іншу країну?
- У що вкладати свій час у найближчі роки?
- Які технології сьогодні варто вивчати?
Що ж у цих задач спільного?
Їх ще називають ill-defined — погано визначеними задачами.
Причому «погано» тут не означає, що хтось полінувався нормально сформулювати умову. Просто вони так влаштовані, що в нас немає всіх необхідних даних.
Ми не знаємо, що буде з ринком через п’ять років. Не знаємо, яка професія зникне, а яка з’явиться. Не знаємо заздалегідь усіх наслідків переїзду, запуску бізнесу чи зміни роботи.
Частина інформації з’явиться лише після того, як ми вже ухвалимо рішення. А якісь важливі чинники ми взагалі виявимо вже постфактум.
І до всього іншого, у таких задач немає готової «правильної» відповіді.
І саме з таких задач дедалі більше складається наше життя. А працювати з ними більшість із нас спеціально ніколи не вчили.
Їх ще називають ill-defined — погано визначеними задачами.
Причому «погано» тут не означає, що хтось полінувався нормально сформулювати умову. Просто вони так влаштовані, що в нас немає всіх необхідних даних.
Ми не знаємо, що буде з ринком через п’ять років. Не знаємо, яка професія зникне, а яка з’явиться. Не знаємо заздалегідь усіх наслідків переїзду, запуску бізнесу чи зміни роботи.
Частина інформації з’явиться лише після того, як ми вже ухвалимо рішення. А якісь важливі чинники ми взагалі виявимо вже постфактум.
І до всього іншого, у таких задач немає готової «правильної» відповіді.
І саме з таких задач дедалі більше складається наше життя. А працювати з ними більшість із нас спеціально ніколи не вчили.
І тут виникає цілком закономірне запитання.
Якщо таких задач навколо нас повно і саме з них дедалі більше складається наше життя, то що — людство за весь цей час нічого не придумало?
Звісно, придумало. І доволі багато.
Власне, за останні сто з гаком років з’являлося дедалі більше інструментів, потрібних саме для таких ситуацій.
Проблема лише в тому, що зазвичай усе це існує в зовсім різних галузях.
Щось — у математиці. Щось — у філософії науки. Щось — у computer science.
Щось — у теорії систем.
І навіть людина, яка чудово володіє якимось із цих інструментів у своїй професії, зовсім не обов’язково вміє застосовувати його до нагальних життєвих задач.
А що тоді робити людині, яка взагалі не математик і не фахівець зі складних систем?
Для початку вивчити п’ять різних наук? :)
Але якщо подивитися трохи глибше, у всіх цих, на перший погляд, різних інструментів виявляється одна спільна задача.
Вони допомагають нам мислити.
Тобто вибудовувати міркування й ухвалювати рішення там, де просто відкрити останню сторінку задачника вже не вийде.
І ось тут, власне, з’являється Логіка.
Якщо таких задач навколо нас повно і саме з них дедалі більше складається наше життя, то що — людство за весь цей час нічого не придумало?
Звісно, придумало. І доволі багато.
Власне, за останні сто з гаком років з’являлося дедалі більше інструментів, потрібних саме для таких ситуацій.
- Науковий метод
- Імовірнісне мислення
- Робота з гіпотезами
- Системний аналіз
- Теорія хаосу
- Нечітка логіка
Проблема лише в тому, що зазвичай усе це існує в зовсім різних галузях.
Щось — у математиці. Щось — у філософії науки. Щось — у computer science.
Щось — у теорії систем.
І навіть людина, яка чудово володіє якимось із цих інструментів у своїй професії, зовсім не обов’язково вміє застосовувати його до нагальних життєвих задач.
А що тоді робити людині, яка взагалі не математик і не фахівець зі складних систем?
Для початку вивчити п’ять різних наук? :)
Але якщо подивитися трохи глибше, у всіх цих, на перший погляд, різних інструментів виявляється одна спільна задача.
Вони допомагають нам мислити.
Тобто вибудовувати міркування й ухвалювати рішення там, де просто відкрити останню сторінку задачника вже не вийде.
І ось тут, власне, з’являється Логіка.
Колись зв’язок між логікою й мисленням був для всіх очевидним.
Логіка входила до знаменитого Trivium — разом із граматикою та риторикою — і була однією з основ освіти.
І класична логіка, до речі, чудово працює й сьогодні.
Але є дві проблеми.
Перша — сьогодні навіть її системно вивчає доволі небагато людей, переважно юристи й математики.
Друга — для тих самих ill-defined задач, якими наповнене наше доросле життя, однієї класичної логіки вже недостатньо.
І виходить доволі дивна ситуація.
Старий фундамент із масової освіти майже зник. А нові інструменти мислення з’явилися — але залишилися розкиданими по різних наукових дисциплінах.
Власне, щоб це виправити, ми й створили цей курс.
Логіка входила до знаменитого Trivium — разом із граматикою та риторикою — і була однією з основ освіти.
І класична логіка, до речі, чудово працює й сьогодні.
Але є дві проблеми.
Перша — сьогодні навіть її системно вивчає доволі небагато людей, переважно юристи й математики.
Друга — для тих самих ill-defined задач, якими наповнене наше доросле життя, однієї класичної логіки вже недостатньо.
І виходить доволі дивна ситуація.
Старий фундамент із масової освіти майже зник. А нові інструменти мислення з’явилися — але залишилися розкиданими по різних наукових дисциплінах.
Власне, щоб це виправити, ми й створили цей курс.
До речі, історія його появи доволі кумедна.
Якось кілька років тому в компанії друзів я необережно сказав, що мені ніде не траплявся такий курс із сучасної логіки, який я сам хотів би пройти.
Ну й додав, що, мабуть, міг би спробувати зробити його сам.
Сказав — і спокійно пішов займатися своїми справами.
Але друзі запам’ятали й час від часу єхидно запитували:
— Ну що, коли курс? :)
Я спробував відмахнутися:
— Та ну, напевно, вже є нормальні курси з Логіки.
На що почув у відповідь:
— Ага, як же... Взагалі нічого немає! Перевір сам, якщо хочеш.
Я перевірив. І, на свій подив, виявив, що справді є лише старі класичні підручники з логіки.
За змістом — навіть до XIX століття не доходять. Наче після XVIII століття в науці, філософії та логіці взагалі нічого не відбувалося.
А от курсу, який збирав би сучасний інструментарій мислення в одну зрозумілу й практичну систему, я взагалі не знайшов.
Так, власне, і з’явилася ідея зробити такий курс самим.
Якось кілька років тому в компанії друзів я необережно сказав, що мені ніде не траплявся такий курс із сучасної логіки, який я сам хотів би пройти.
Ну й додав, що, мабуть, міг би спробувати зробити його сам.
Сказав — і спокійно пішов займатися своїми справами.
Але друзі запам’ятали й час від часу єхидно запитували:
— Ну що, коли курс? :)
Я спробував відмахнутися:
— Та ну, напевно, вже є нормальні курси з Логіки.
На що почув у відповідь:
— Ага, як же... Взагалі нічого немає! Перевір сам, якщо хочеш.
Я перевірив. І, на свій подив, виявив, що справді є лише старі класичні підручники з логіки.
За змістом — навіть до XIX століття не доходять. Наче після XVIII століття в науці, філософії та логіці взагалі нічого не відбувалося.
А от курсу, який збирав би сучасний інструментарій мислення в одну зрозумілу й практичну систему, я взагалі не знайшов.
Так, власне, і з’явилася ідея зробити такий курс самим.
Але перш ніж я покажу, що з цього врешті вийшло, буквально кілька слів про мене.
Мене звати Костянтин.
За освітою я математик, а прикладна математика, якою я досить глибоко займався, без логіки у своїй основі просто неможлива.
Мене звати Костянтин.
За освітою я математик, а прикладна математика, якою я досить глибоко займався, без логіки у своїй основі просто неможлива.
Крім того, я вже понад 20 років в IT-бізнесі, і як підприємцю мені постійно доводиться на практиці застосовувати те, про що ми говоритимемо на курсі:
працювати зі складними системами; ухвалювати управлінські рішення за неповної інформації; змінювати плани, коли змінилося саме середовище.
Тому стосовно цього курсу мене від самого початку цікавила не логіка як ще один академічний предмет.
Завдання цього курсу — повернути Логіку з вузькопрофесійної сфери до щоденного застосування. Туди, де, на мою думку, їй і місце.
працювати зі складними системами; ухвалювати управлінські рішення за неповної інформації; змінювати плани, коли змінилося саме середовище.
Тому стосовно цього курсу мене від самого початку цікавила не логіка як ще один академічний предмет.
Завдання цього курсу — повернути Логіку з вузькопрофесійної сфери до щоденного застосування. Туди, де, на мою думку, їй і місце.
У результаті вийшло 14 основних занять.
Ну а тепер давайте я коротко розповім, що буде в кожному з них.
Ну а тепер давайте я коротко розповім, що буде в кожному з них.
1
Логіка як основа картини світу
Ми почнемо курс із доволі некомфортної думки: помилятися можна, навіть міркуючи абсолютно логічно.
Якщо сама вихідна модель реальності неправильна, бездоганний ланцюжок міркувань просто приведе нас до бездоганно неправильного висновку.
Тому перше заняття — про те, як узагалі формується наша картина світу і чому ми так легко сприймаємо власну модель реальності за саму реальність.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як наші переконання й попередній досвід впливають на те, що ми помічаємо, а що просто пропускаємо;
▪️ чому мозок не просто сприймає навколишній світ, а постійно добудовує та інтерпретує його;
▪️ як відрізняти саму реальність від моделі, за допомогою якої ми намагаємося її пояснити;
▪️ і що робити, коли стара модель перестає працювати, хоча всередині неї наші міркування, як і раніше, здаються цілком логічними.
На цьому занятті ми вчимося помічати рамку, крізь яку дивимося на ситуацію, — і змінювати її, коли вона перестає відповідати реальності.
Ми почнемо курс із доволі некомфортної думки: помилятися можна, навіть міркуючи абсолютно логічно.
Якщо сама вихідна модель реальності неправильна, бездоганний ланцюжок міркувань просто приведе нас до бездоганно неправильного висновку.
Тому перше заняття — про те, як узагалі формується наша картина світу і чому ми так легко сприймаємо власну модель реальності за саму реальність.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як наші переконання й попередній досвід впливають на те, що ми помічаємо, а що просто пропускаємо;
▪️ чому мозок не просто сприймає навколишній світ, а постійно добудовує та інтерпретує його;
▪️ як відрізняти саму реальність від моделі, за допомогою якої ми намагаємося її пояснити;
▪️ і що робити, коли стара модель перестає працювати, хоча всередині неї наші міркування, як і раніше, здаються цілком логічними.
На цьому занятті ми вчимося помічати рамку, крізь яку дивимося на ситуацію, — і змінювати її, коли вона перестає відповідати реальності.
2
Теорія хаосу: мислення в умовах невизначеності
Тут ми розбираємося, чому в складних системах причина й результат далеко не завжди пов’язані простою прямою лінією і чому можливість точного прогнозу має свої межі.
А далі спробуємо зрозуміти, що відбувається, коли ми намагаємося міркувати про складні системи так, ніби вони влаштовані лінійно.
У цьому модулі розберемо:
▪️ що таке нелінійні системи, «ефект метелика» і чому невелика зміна іноді може повністю змінити результат;
▪️ чому детермінована система зовсім не обов’язково є передбачуваною;
▪️ чому в складних системах небезпечно приймати красивий причинно-наслідковий зв’язок за пояснення того, що відбувається;
▪️ і як користуватися моделями, не забуваючи про межі їхньої застосовності.
Практичний результат тут — менше хибної впевненості й набагато реалістичніше ставлення до прогнозів, планування та невизначеності.
Тут ми розбираємося, чому в складних системах причина й результат далеко не завжди пов’язані простою прямою лінією і чому можливість точного прогнозу має свої межі.
А далі спробуємо зрозуміти, що відбувається, коли ми намагаємося міркувати про складні системи так, ніби вони влаштовані лінійно.
У цьому модулі розберемо:
▪️ що таке нелінійні системи, «ефект метелика» і чому невелика зміна іноді може повністю змінити результат;
▪️ чому детермінована система зовсім не обов’язково є передбачуваною;
▪️ чому в складних системах небезпечно приймати красивий причинно-наслідковий зв’язок за пояснення того, що відбувається;
▪️ і як користуватися моделями, не забуваючи про межі їхньої застосовності.
Практичний результат тут — менше хибної впевненості й набагато реалістичніше ставлення до прогнозів, планування та невизначеності.
3
Науковий метод і «міра нуль»
Якщо точний прогноз у складній системі має принципові обмеження, виникає цілком практичне запитання:
як тоді взагалі ухвалювати рішення?
Саме тут з’являється науковий метод.
Але не як набір правил для науковців у білих халатах, а як універсальний протокол мислення в ситуаціях, де ми заздалегідь не знаємо правильної відповіді.
Спочатку розберемо ще одну важливу ідею — «міру нуль»: чому навіть наявне «ідеальне рішення» може становити мізерно малу частину простору можливих рішень і чому розраховувати заздалегідь потрапити точно в нього — не найнадійніша стратегія.
А далі зберемо практичний цикл наукового методу:
▪️ як правильно визначити задачу й сформулювати гіпотезу, яку справді можна перевірити;
▪️ чому корисніше шукати не підтвердження своєї ідеї, а спосіб перевірити, чи не помиляємося ми;
▪️ як перевіряти гіпотези невеликими експериментами й оновлювати свою модель у міру появи нових даних;
▪️ і як перенести весь цей підхід із наукової лабораторії у звичайні життєві та робочі задачі.
По суті, науковий метод тут стає способом діяти у світі, де ми не можемо заздалегідь обчислити єдину правильну траєкторію.
Не намагатися один раз вгадати правильну відповідь — а висувати гіпотези, перевіряти їх, отримувати зворотний зв’язок і поступово наближатися до рішення, яке працює.
Якщо точний прогноз у складній системі має принципові обмеження, виникає цілком практичне запитання:
як тоді взагалі ухвалювати рішення?
Саме тут з’являється науковий метод.
Але не як набір правил для науковців у білих халатах, а як універсальний протокол мислення в ситуаціях, де ми заздалегідь не знаємо правильної відповіді.
Спочатку розберемо ще одну важливу ідею — «міру нуль»: чому навіть наявне «ідеальне рішення» може становити мізерно малу частину простору можливих рішень і чому розраховувати заздалегідь потрапити точно в нього — не найнадійніша стратегія.
А далі зберемо практичний цикл наукового методу:
▪️ як правильно визначити задачу й сформулювати гіпотезу, яку справді можна перевірити;
▪️ чому корисніше шукати не підтвердження своєї ідеї, а спосіб перевірити, чи не помиляємося ми;
▪️ як перевіряти гіпотези невеликими експериментами й оновлювати свою модель у міру появи нових даних;
▪️ і як перенести весь цей підхід із наукової лабораторії у звичайні життєві та робочі задачі.
По суті, науковий метод тут стає способом діяти у світі, де ми не можемо заздалегідь обчислити єдину правильну траєкторію.
Не намагатися один раз вгадати правильну відповідь — а висувати гіпотези, перевіряти їх, отримувати зворотний зв’язок і поступово наближатися до рішення, яке працює.
4
Інверсія: перевертаємо задачу
Це один із тих прийомів, які здаються майже очевидними — доки не починаєш застосовувати їх до реальних задач.
Зазвичай ми запитуємо: «Як досягти потрібного результату?». Але іноді набагато корисніше на певний час перевернути запитання: «Що майже гарантовано приведе мене до провалу?»
А потім подивитися, що змінилося в нашому розумінні задачі.
У цьому модулі розберемо:
▪️ чому пряме запитання часто заганяє мислення у вже звичний набір рішень і що змінюється, коли ми перевертаємо постановку задачі;
▪️ як шукати не лише способи досягти успіху, а й умови, за яких невдача стає практично неминучою;
▪️ чому іноді корисніше запитати не «що ще додати?», а «що тут можна прибрати?»;
▪️ і як використовувати інверсію не як інтелектуальний трюк, а як практичний інструмент для ухвалення рішень.
На конкретних прикладах подивимося, як простий переворот запитання дозволяє побачити варіанти, які за звичайної постановки просто не спадають на думку.
Це один із тих прийомів, які здаються майже очевидними — доки не починаєш застосовувати їх до реальних задач.
Зазвичай ми запитуємо: «Як досягти потрібного результату?». Але іноді набагато корисніше на певний час перевернути запитання: «Що майже гарантовано приведе мене до провалу?»
А потім подивитися, що змінилося в нашому розумінні задачі.
У цьому модулі розберемо:
▪️ чому пряме запитання часто заганяє мислення у вже звичний набір рішень і що змінюється, коли ми перевертаємо постановку задачі;
▪️ як шукати не лише способи досягти успіху, а й умови, за яких невдача стає практично неминучою;
▪️ чому іноді корисніше запитати не «що ще додати?», а «що тут можна прибрати?»;
▪️ і як використовувати інверсію не як інтелектуальний трюк, а як практичний інструмент для ухвалення рішень.
На конкретних прикладах подивимося, як простий переворот запитання дозволяє побачити варіанти, які за звичайної постановки просто не спадають на думку.
5
Категоричний силогізм: як влаштований аргумент
Тут ми на короткий час повертаємося до класичної логіки — категоричного силогізму.
Але не для того, щоб студіювати Арістотеля.
Нас цікавить набагато практичніша річ: як побачити логічний скелет аргументу, захований за звичайними словами.
У цьому модулі розберемо:
▪️ з чого насправді складається аргумент і як відокремити висновок від засновків, на яких він тримається;
▪️ як знаходити пропущені засновки — те, чого людина не промовляє вголос, але без чого її висновок просто не працює;
▪️ чому аргумент, який звучить переконливо, зовсім не обов’язково є логічно коректним;
▪️ і як перевіряти власні міркування, а не лише шукати помилки в чужих.
По суті, тут ми беремо один із найдавніших інструментів логіки й учимося використовувати його для цілком сучасних задач — відокремлювати доведення від добре поданої риторики.
Тут ми на короткий час повертаємося до класичної логіки — категоричного силогізму.
Але не для того, щоб студіювати Арістотеля.
Нас цікавить набагато практичніша річ: як побачити логічний скелет аргументу, захований за звичайними словами.
У цьому модулі розберемо:
▪️ з чого насправді складається аргумент і як відокремити висновок від засновків, на яких він тримається;
▪️ як знаходити пропущені засновки — те, чого людина не промовляє вголос, але без чого її висновок просто не працює;
▪️ чому аргумент, який звучить переконливо, зовсім не обов’язково є логічно коректним;
▪️ і як перевіряти власні міркування, а не лише шукати помилки в чужих.
По суті, тут ми беремо один із найдавніших інструментів логіки й учимося використовувати його для цілком сучасних задач — відокремлювати доведення від добре поданої риторики.
6
Декомпозиція: як розбирати складні задачі
Що робити, коли перед вами велика, заплутана задача і зовсім незрозуміло, за що братися спочатку?
Найочевидніша відповідь — розбити її на частини.
Але саме тут і починається найцікавіше: розбити складну задачу можна дуже по-різному — і далеко не кожне розбиття допомагає її розв’язати.
У цьому модулі розберемо:
▪️ чим справжня декомпозиція відрізняється від звичайного списку дрібніших задач;
▪️ як побачити за окремими елементами систему й зрозуміти, як ці елементи пов’язані між собою;
▪️ як знаходити обмеження — те місце в системі, яке в цей момент найбільше визначає загальний результат;
▪️ і як обирати точку докладання зусиль замість того, щоб намагатися одночасно покращити все.
Тобто задача тут не просто в тому, щоб візуально зробити велику проблему меншою.
Задача — розібрати її таким чином, щоб стало зрозуміло, де саме наша дія справді здатна змінити результат.
Що робити, коли перед вами велика, заплутана задача і зовсім незрозуміло, за що братися спочатку?
Найочевидніша відповідь — розбити її на частини.
Але саме тут і починається найцікавіше: розбити складну задачу можна дуже по-різному — і далеко не кожне розбиття допомагає її розв’язати.
У цьому модулі розберемо:
▪️ чим справжня декомпозиція відрізняється від звичайного списку дрібніших задач;
▪️ як побачити за окремими елементами систему й зрозуміти, як ці елементи пов’язані між собою;
▪️ як знаходити обмеження — те місце в системі, яке в цей момент найбільше визначає загальний результат;
▪️ і як обирати точку докладання зусиль замість того, щоб намагатися одночасно покращити все.
Тобто задача тут не просто в тому, щоб візуально зробити велику проблему меншою.
Задача — розібрати її таким чином, щоб стало зрозуміло, де саме наша дія справді здатна змінити результат.
7
Теореми Геделя і Тарського: коли потрібно вийти за межі системи
Назва звучить дещо загрозливо, але ідея, яка нам тут потрібна, дуже практична.
Будь-яка достатньо складна система правил має свої межі.
Іноді проблему неможливо розв’язати не тому, що ми погано думаємо, а тому, що намагаємося знайти рішення, залишаючись усередині тієї самої системи, яка цю проблему й створює.
У цьому модулі розберемо:
▪️ що теореми Геделя і Тарського говорять нам про принципові обмеження формальних систем;
▪️ чим об’єктний рівень відрізняється від метарівня і чому ця різниця важлива далеко за межами математики;
▪️ як помічати ситуації, у яких ми знову й знову перебираємо варіанти всередині однієї й тієї самої рамки;
▪️ і що на практиці означає «піднятися на рівень вище» — змінити мову, критерії або саму постановку задачі.
Тобто тут ми вчимося помічати ситуації, коли шукати ще одне рішення вже безглуздо — потрібно переглянути саму систему, всередині якої ми це рішення шукаємо.
Назва звучить дещо загрозливо, але ідея, яка нам тут потрібна, дуже практична.
Будь-яка достатньо складна система правил має свої межі.
Іноді проблему неможливо розв’язати не тому, що ми погано думаємо, а тому, що намагаємося знайти рішення, залишаючись усередині тієї самої системи, яка цю проблему й створює.
У цьому модулі розберемо:
▪️ що теореми Геделя і Тарського говорять нам про принципові обмеження формальних систем;
▪️ чим об’єктний рівень відрізняється від метарівня і чому ця різниця важлива далеко за межами математики;
▪️ як помічати ситуації, у яких ми знову й знову перебираємо варіанти всередині однієї й тієї самої рамки;
▪️ і що на практиці означає «піднятися на рівень вище» — змінити мову, критерії або саму постановку задачі.
Тобто тут ми вчимося помічати ситуації, коли шукати ще одне рішення вже безглуздо — потрібно переглянути саму систему, всередині якої ми це рішення шукаємо.
8
Системне мислення: побачити не подію, а структуру
Зазвичай ми бачимо окрему подію і шукаємо її безпосередню причину: сталося А — отже, його спричинило Б.
Але в складних системах така логіка часто виявляється надто простою.
Те, що відбувається зараз, може бути результатом цілого ланцюжка взаємодій, зворотних зв’язків і рішень, ухвалених досить давно.
Тому тут ми вчимося дивитися не лише на окремі події, а на структуру системи, яка їх породжує.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як переходити від лінійних причинно-наслідкових ланцюжків до системи взаємозв’язків;
▪️ яку роль відіграють петлі зворотного зв’язку і чому вони можуть як посилювати, так і стабілізувати те, що відбувається;
▪️ чому затримки між дією та результатом змушують нас ухвалювати цілком розумні рішення, які згодом створюють нові проблеми;
▪️ і як знаходити точки впливу — місця, де порівняно невелика зміна здатна вплинути на поведінку всієї системи.
Практичний сенс тут доволі простий: не боротися знову й знову з окремими симптомами, якщо причина міститься в самій структурі системи.
Зазвичай ми бачимо окрему подію і шукаємо її безпосередню причину: сталося А — отже, його спричинило Б.
Але в складних системах така логіка часто виявляється надто простою.
Те, що відбувається зараз, може бути результатом цілого ланцюжка взаємодій, зворотних зв’язків і рішень, ухвалених досить давно.
Тому тут ми вчимося дивитися не лише на окремі події, а на структуру системи, яка їх породжує.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як переходити від лінійних причинно-наслідкових ланцюжків до системи взаємозв’язків;
▪️ яку роль відіграють петлі зворотного зв’язку і чому вони можуть як посилювати, так і стабілізувати те, що відбувається;
▪️ чому затримки між дією та результатом змушують нас ухвалювати цілком розумні рішення, які згодом створюють нові проблеми;
▪️ і як знаходити точки впливу — місця, де порівняно невелика зміна здатна вплинути на поведінку всієї системи.
Практичний сенс тут доволі простий: не боротися знову й знову з окремими симптомами, якщо причина міститься в самій структурі системи.
9
Ймовірнісна логіка
Цей вид логіки потрібен нам там, де повної інформації просто не буде, а рішення все одно потрібно ухвалювати.
Замість спроби вгадати єдиний правильний шлях ми починаємо працювати інакше:
формуємо гіпотези, оцінюємо їхні початкові ймовірності, робимо невеликі ставки, отримуємо нові дані — і переглядаємо свою картину.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як перейти від мислення «правильно / неправильно» до оцінювання кількох можливих сценаріїв;
▪️ що таке апріорна й апостеріорна ймовірність і навіщо постійно оновлювати початкові оцінки;
▪️ як використовувати невеликі ставки й тести не лише заради результату, а й для отримання нової інформації;
▪️ і чому розв’язання складної задачі — це часто не вибір одного правильного шляху, а послідовність ставок, перевірок і перегляду ймовірностей.
І тут ми розбираємо цілком реальний кейс із нашого IT-бізнесу.
З 11 варіантів розв’язання однієї задачі три, які спочатку здавалися нам найперспективнішими, у підсумку дали 0% результату.
А варіант, якому спочатку дали лише близько 5% ймовірності, у підсумку дав 90% результату.
Хороша ілюстрація того, чому за високої невизначеності наше завдання — не обов’язково одразу вгадати.
Набагато важливіше достатньо дешево перевірити свої припущення, отримати нову інформацію й вчасно змінити наступний крок.
Цей вид логіки потрібен нам там, де повної інформації просто не буде, а рішення все одно потрібно ухвалювати.
Замість спроби вгадати єдиний правильний шлях ми починаємо працювати інакше:
формуємо гіпотези, оцінюємо їхні початкові ймовірності, робимо невеликі ставки, отримуємо нові дані — і переглядаємо свою картину.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як перейти від мислення «правильно / неправильно» до оцінювання кількох можливих сценаріїв;
▪️ що таке апріорна й апостеріорна ймовірність і навіщо постійно оновлювати початкові оцінки;
▪️ як використовувати невеликі ставки й тести не лише заради результату, а й для отримання нової інформації;
▪️ і чому розв’язання складної задачі — це часто не вибір одного правильного шляху, а послідовність ставок, перевірок і перегляду ймовірностей.
І тут ми розбираємо цілком реальний кейс із нашого IT-бізнесу.
З 11 варіантів розв’язання однієї задачі три, які спочатку здавалися нам найперспективнішими, у підсумку дали 0% результату.
А варіант, якому спочатку дали лише близько 5% ймовірності, у підсумку дав 90% результату.
Хороша ілюстрація того, чому за високої невизначеності наше завдання — не обов’язково одразу вгадати.
Набагато важливіше достатньо дешево перевірити свої припущення, отримати нову інформацію й вчасно змінити наступний крок.
10
Нечітка логіка
Нечітка логіка (fuzzy logic) потрібна нам у ситуаціях, де проблема вже не стільки в ймовірностях, скільки в тому, що самі критерії розмиті.
«Хороший клієнт». «Прийнятний ризик». «Занадто дорого». «Ця робота загалом мені підходить».
У реальному житті величезна кількість рішень будується саме на таких поняттях — і їх неможливо чесно звести до простого «так» або «ні».
У цьому модулі розберемо:
▪️ як перетворювати розмиті відчуття на кшталт «щось тут не так» на конкретні параметри, з якими вже можна працювати;
▪️ як задавати власну норму: що для нас прийнятно, що бажано, а що є стоп-фактором;
▪️ як ухвалювати багатокритеріальні рішення, не дозволяючи одному яскравому параметру затулити все інше;
▪️ і як змінювати умови задачі, якщо варіант нам загалом цікавий, але за якимись критеріями поки що не проходить.
Тут ми розбираємо ще один реальний кейс із нашого бізнесу — ситуацію з «жирним, але токсичним» контрактом.
І показуємо, як доволі туманне відчуття «здається, цей клієнт нам не підходить» перетворити на зрозумілу систему критеріїв: що саме нас не влаштовує, наскільки це критично і що має змінитися, щоб рішення стало прийнятним.
Тобто нечітка логіка дозволяє не вдавати, що все в житті можна точно порахувати, — але водночас ухвалювати набагато послідовніші й зрозуміліші рішення.
Нечітка логіка (fuzzy logic) потрібна нам у ситуаціях, де проблема вже не стільки в ймовірностях, скільки в тому, що самі критерії розмиті.
«Хороший клієнт». «Прийнятний ризик». «Занадто дорого». «Ця робота загалом мені підходить».
У реальному житті величезна кількість рішень будується саме на таких поняттях — і їх неможливо чесно звести до простого «так» або «ні».
У цьому модулі розберемо:
▪️ як перетворювати розмиті відчуття на кшталт «щось тут не так» на конкретні параметри, з якими вже можна працювати;
▪️ як задавати власну норму: що для нас прийнятно, що бажано, а що є стоп-фактором;
▪️ як ухвалювати багатокритеріальні рішення, не дозволяючи одному яскравому параметру затулити все інше;
▪️ і як змінювати умови задачі, якщо варіант нам загалом цікавий, але за якимись критеріями поки що не проходить.
Тут ми розбираємо ще один реальний кейс із нашого бізнесу — ситуацію з «жирним, але токсичним» контрактом.
І показуємо, як доволі туманне відчуття «здається, цей клієнт нам не підходить» перетворити на зрозумілу систему критеріїв: що саме нас не влаштовує, наскільки це критично і що має змінитися, щоб рішення стало прийнятним.
Тобто нечітка логіка дозволяє не вдавати, що все в житті можна точно порахувати, — але водночас ухвалювати набагато послідовніші й зрозуміліші рішення.
11
Сигнал і шум: як не потонути в інформації
Ми живемо у світі, де інформації набагато більше, ніж наша увага здатна обробити.
І проблема вже давно не в тому, як дізнатися більше.
Набагато важливіше інше запитання:
яка інформація справді стосується нашої задачі, а яка просто вимагає нашої уваги?
У цьому модулі розберемо:
▪️ чому гучна, свіжа й емоційна інформація так легко здається нам важливою — навіть коли вона нічого не змінює;
▪️ як використовувати саму задачу як перший фільтр: якщо інформація не впливає на жодне наше рішення, можливо, перед нами просто шум;
▪️ навіщо потрібен baseline — вихідний фон, відносно якого можна зрозуміти, чи справді сталося щось незвичайне;
▪️ і чому джерело інформації теж потрібно обирати під конкретну задачу, а не просто читати те, що опинилося найближче.
Тут ми збираємо практичний алгоритм, який дозволяє не реагувати на кожен новий факт автоматично, а спочатку пропускати інформацію через своєрідний шлюз:
чи стосується вона моєї задачі, чи справді змінює картину і чи отримана вона з відповідного джерела.
Тому що «бути в курсі» й розуміти, що відбувається, — далеко не одне й те саме.
Ми живемо у світі, де інформації набагато більше, ніж наша увага здатна обробити.
І проблема вже давно не в тому, як дізнатися більше.
Набагато важливіше інше запитання:
яка інформація справді стосується нашої задачі, а яка просто вимагає нашої уваги?
У цьому модулі розберемо:
▪️ чому гучна, свіжа й емоційна інформація так легко здається нам важливою — навіть коли вона нічого не змінює;
▪️ як використовувати саму задачу як перший фільтр: якщо інформація не впливає на жодне наше рішення, можливо, перед нами просто шум;
▪️ навіщо потрібен baseline — вихідний фон, відносно якого можна зрозуміти, чи справді сталося щось незвичайне;
▪️ і чому джерело інформації теж потрібно обирати під конкретну задачу, а не просто читати те, що опинилося найближче.
Тут ми збираємо практичний алгоритм, який дозволяє не реагувати на кожен новий факт автоматично, а спочатку пропускати інформацію через своєрідний шлюз:
чи стосується вона моєї задачі, чи справді змінює картину і чи отримана вона з відповідного джерела.
Тому що «бути в курсі» й розуміти, що відбувається, — далеко не одне й те саме.
12
Логіка та штучний інтелект
Цей модуль зовсім не про промпти :)
Нас цікавить інше: чому ШІ особливо сильний не як джерело «правильних відповідей», а як підсилювач мислення.
Він дозволяє набагато дешевше й швидше будувати гіпотези, перевіряти варіанти, шукати слабкі місця й відкидати невдалі рішення ще до того, як помилка стала дорогою.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як використовувати ШІ для швидкого перебору й перевірки гіпотез, а не для отримання чергової «готової відповіді»;
▪️ чому рамка задачі, критерії хорошого результату й остаточний вибір усе одно залишаються за людиною;
▪️ як ШІ може підсилювати спеціаліста, дозволяючи йому за той самий час перевірити набагато більше варіантів;
▪️ і як за його допомогою отримувати доступ до способів мислення спеціалістів у тих сферах, де ви самі експертом не є.
На конкретних прикладах — від музики й програмування до відеовиробництва — подивимося, що саме змінюється, коли вартість перевірки однієї ідеї різко знижується.
А потім розберемо другий сценарій: що робити, якщо власної професійної рамки в нас поки що взагалі немає, — і як використовувати ШІ не просто для отримання інформації, а щоб зрозуміти, як спеціаліст у цій сфері декомпозує задачу, на що дивиться насамперед і які запитання вважає справді важливими.
Тобто тут ШІ стає не «машиною відповідей», а інструментом, який дозволяє швидше мислити всередині хорошої рамки — або швидше цю рамку побудувати.
Цей модуль зовсім не про промпти :)
Нас цікавить інше: чому ШІ особливо сильний не як джерело «правильних відповідей», а як підсилювач мислення.
Він дозволяє набагато дешевше й швидше будувати гіпотези, перевіряти варіанти, шукати слабкі місця й відкидати невдалі рішення ще до того, як помилка стала дорогою.
У цьому модулі розберемо:
▪️ як використовувати ШІ для швидкого перебору й перевірки гіпотез, а не для отримання чергової «готової відповіді»;
▪️ чому рамка задачі, критерії хорошого результату й остаточний вибір усе одно залишаються за людиною;
▪️ як ШІ може підсилювати спеціаліста, дозволяючи йому за той самий час перевірити набагато більше варіантів;
▪️ і як за його допомогою отримувати доступ до способів мислення спеціалістів у тих сферах, де ви самі експертом не є.
На конкретних прикладах — від музики й програмування до відеовиробництва — подивимося, що саме змінюється, коли вартість перевірки однієї ідеї різко знижується.
А потім розберемо другий сценарій: що робити, якщо власної професійної рамки в нас поки що взагалі немає, — і як використовувати ШІ не просто для отримання інформації, а щоб зрозуміти, як спеціаліст у цій сфері декомпозує задачу, на що дивиться насамперед і які запитання вважає справді важливими.
Тобто тут ШІ стає не «машиною відповідей», а інструментом, який дозволяє швидше мислити всередині хорошої рамки — або швидше цю рамку побудувати.
13
Еволюційні алгоритми: коли найкращий шлях заздалегідь невідомий
Цей модуль про те, як рухатися до мети, коли найкращий маршрут заздалегідь просто невідомий.
Замість спроби одразу придумати ідеальну стратегію тут використовується інша логіка:
створювати кілька варіантів, отримувати зворотний зв’язок, відбирати те, що працює краще, і на основі цього створювати наступні варіанти.
У цьому модулі розберемо:
▪️ чому в складному й мінливому середовищі пошук одного «правильного плану» часто програє послідовній серії експериментів;
▪️ навіщо свідомо створювати варіативність — кілька підходів, гіпотез або рішень — замість надто ранньої ставки на один варіант;
▪️ як поєднувати пошук нових напрямків із покращенням уже знайдених робочих рішень;
▪️ і що таке fitness function — критерій, за яким ми взагалі визначаємо, що чергова версія стала кращою за попередню.
На прикладах — від бізнесу й реклами до особистих рішень — подивимося, як працює цей цикл:
варіанти → перевірка → відбір → нові варіанти.
Тому що, якщо маршрут заздалегідь невідомий, нам потрібні не рейки, якими можна один раз прокласти шлях до мети.
Нам потрібен хороший навігатор, який дозволяє постійно розуміти, чи рухаємося ми в потрібному напрямку.
Цей модуль про те, як рухатися до мети, коли найкращий маршрут заздалегідь просто невідомий.
Замість спроби одразу придумати ідеальну стратегію тут використовується інша логіка:
створювати кілька варіантів, отримувати зворотний зв’язок, відбирати те, що працює краще, і на основі цього створювати наступні варіанти.
У цьому модулі розберемо:
▪️ чому в складному й мінливому середовищі пошук одного «правильного плану» часто програє послідовній серії експериментів;
▪️ навіщо свідомо створювати варіативність — кілька підходів, гіпотез або рішень — замість надто ранньої ставки на один варіант;
▪️ як поєднувати пошук нових напрямків із покращенням уже знайдених робочих рішень;
▪️ і що таке fitness function — критерій, за яким ми взагалі визначаємо, що чергова версія стала кращою за попередню.
На прикладах — від бізнесу й реклами до особистих рішень — подивимося, як працює цей цикл:
варіанти → перевірка → відбір → нові варіанти.
Тому що, якщо маршрут заздалегідь невідомий, нам потрібні не рейки, якими можна один раз прокласти шлях до мети.
Нам потрібен хороший навігатор, який дозволяє постійно розуміти, чи рухаємося ми в потрібному напрямку.
14
Металогіка: як обрати правильний інструмент мислення
Це заняття, на якому весь курс нарешті збирається в одну систему.
Тому що сама по собі колекція хороших інструментів ще не розв’язує проблему.
Можна чудово знати інверсію, ймовірнісну логіку, декомпозицію й системний аналіз — і все одно використовувати не той інструмент для тієї задачі.
Тому головне запитання фінального модуля звучить так: Як зрозуміти, який спосіб мислення потрібен саме тут?
Розберемо:
▪️ коли задачу має сенс декомпозувати, а коли проблема взагалі не в її складності;
▪️ коли працювати з імовірностями, тому що інформації недостатньо й остаточної визначеності не буде;
▪️ коли корисно перевернути запитання за допомогою інверсії;
▪️ коли потрібно дивитися не на окрему подію, а на структуру всієї системи;
▪️ і коли жоден інструмент усередині наявної рамки вже не допоможе — тому що переглянути потрібно саму постановку задачі.
Тобто фінальне заняття — не ще один інструмент поверх попередніх тринадцяти.
Його завдання — допомогти бачити тип задачі ще до того, як ми починаємо її розв’язувати, і обирати для неї відповідний спосіб мислення.
Щоб після курсу залишився не набір окремих концепцій, які колись було цікаво вивчити, а система інструментів — і розуміння, коли й навіщо кожним із них користуватися.
Це заняття, на якому весь курс нарешті збирається в одну систему.
Тому що сама по собі колекція хороших інструментів ще не розв’язує проблему.
Можна чудово знати інверсію, ймовірнісну логіку, декомпозицію й системний аналіз — і все одно використовувати не той інструмент для тієї задачі.
Тому головне запитання фінального модуля звучить так: Як зрозуміти, який спосіб мислення потрібен саме тут?
Розберемо:
▪️ коли задачу має сенс декомпозувати, а коли проблема взагалі не в її складності;
▪️ коли працювати з імовірностями, тому що інформації недостатньо й остаточної визначеності не буде;
▪️ коли корисно перевернути запитання за допомогою інверсії;
▪️ коли потрібно дивитися не на окрему подію, а на структуру всієї системи;
▪️ і коли жоден інструмент усередині наявної рамки вже не допоможе — тому що переглянути потрібно саму постановку задачі.
Тобто фінальне заняття — не ще один інструмент поверх попередніх тринадцяти.
Його завдання — допомогти бачити тип задачі ще до того, як ми починаємо її розв’язувати, і обирати для неї відповідний спосіб мислення.
Щоб після курсу залишився не набір окремих концепцій, які колись було цікаво вивчити, а система інструментів — і розуміння, коли й навіщо кожним із них користуватися.
Як влаштований курс
Курс уже повністю записаний. Це записи живих занять, які проходили з першою групою.
Усього в курсі 17 занять:
14 основних модулів і ще 3 кіносемінари.
Одразу після реєстрації ви отримуєте доступ до всього курсу й можете проходити його у власному темпі — жодних строків чи дедлайнів немає.
Доступ залишається у вас назавжди, тому до будь-якого заняття або окремого фрагмента можна повернутися в будь-який момент.
Разом із заняттями ви отримуєте слайди, практичні вправи, додаткові завдання та глосарій.
Курс уже повністю записаний. Це записи живих занять, які проходили з першою групою.
Усього в курсі 17 занять:
14 основних модулів і ще 3 кіносемінари.
Одразу після реєстрації ви отримуєте доступ до всього курсу й можете проходити його у власному темпі — жодних строків чи дедлайнів немає.
Доступ залишається у вас назавжди, тому до будь-якого заняття або окремого фрагмента можна повернутися в будь-який момент.
Разом із заняттями ви отримуєте слайди, практичні вправи, додаткові завдання та глосарій.
У курсу є власна навчальна платформа
Вона працює прямо в браузері на комп’ютері, телефоні та планшеті.
За бажання її можна встановити на iPhone, iPad або Android як звичайний застосунок.
Усі заняття, слайди, додаткові матеріали та практичні завдання завжди під рукою — з будь-якого пристрою.
Вона працює прямо в браузері на комп’ютері, телефоні та планшеті.
За бажання її можна встановити на iPhone, iPad або Android як звичайний застосунок.
Усі заняття, слайди, додаткові матеріали та практичні завдання завжди під рукою — з будь-якого пристрою.
Важливе доповнення до курсу — AI-тьютор
У кожному модулі є AI-помічник на базі штучного інтелекту, який навчений на матеріалах курсу:
У кожному модулі є AI-помічник на базі штучного інтелекту, який навчений на матеріалах курсу:
Це не просто чат зі штучним інтелектом.
Його можна попросити ще раз пояснити складну ідею, перевірити, чи правильно ви її зрозуміли, обговорити нюанси або спробувати застосувати інструмент із заняття до вашої власної робочої чи життєвої ситуації.
Тобто курс можна не лише дивитися.
Можна одразу взяти свою задачу й спробувати розібрати її за допомогою того інструменту, який ви щойно вивчили.
Його можна попросити ще раз пояснити складну ідею, перевірити, чи правильно ви її зрозуміли, обговорити нюанси або спробувати застосувати інструмент із заняття до вашої власної робочої чи життєвої ситуації.
Тобто курс можна не лише дивитися.
Можна одразу взяти свою задачу й спробувати розібрати її за допомогою того інструменту, який ви щойно вивчили.
І живий зворотний зв’язок теж залишається
Попри те, що курс тепер проходить у записі, можливість поставити запитання безпосередньо мені ми зберегли.
Поруч із кожним заняттям на платформі можна написати своє запитання — і я відповідаю кожному учаснику.
Причому ця можливість ніяк не обмежена в часі. Ви можете поставити запитання одразу після заняття або повернутися до теми через кілька місяців.
Крім того, ви отримуєте доступ до закритої Telegram-групи курсу, де учасники обговорюють заняття, вправи, власні кейси та способи застосування інструментів курсу.
Тому запис тут — це не просто архів відео, який ви отримуєте після оплати.
Ви проходите курс тоді, коли зручно вам, але при цьому зберігаєте можливість обговорювати матеріал, ставити запитання й застосовувати його до власних задач.
Попри те, що курс тепер проходить у записі, можливість поставити запитання безпосередньо мені ми зберегли.
Поруч із кожним заняттям на платформі можна написати своє запитання — і я відповідаю кожному учаснику.
Причому ця можливість ніяк не обмежена в часі. Ви можете поставити запитання одразу після заняття або повернутися до теми через кілька місяців.
Крім того, ви отримуєте доступ до закритої Telegram-групи курсу, де учасники обговорюють заняття, вправи, власні кейси та способи застосування інструментів курсу.
Тому запис тут — це не просто архів відео, який ви отримуєте після оплати.
Ви проходите курс тоді, коли зручно вам, але при цьому зберігаєте можливість обговорювати матеріал, ставити запитання й застосовувати його до власних задач.
Вартість курсу
💡Повна вартість усіх 17 занять — 349 € (або 17 000 грн)
🔥 Спеціальна пропозиція (до 27 вересня включно) — усього 190 € (або 9 443 грн)
Тобто приблизно 11 € (555 грн) за одне двогодинне заняття — з усіма матеріалами, зворотним зв’язком і безстроковим доступом до курсу.
Оплатити можна за допомогою Visa, Mastercard, Google Pay, Apple Pay та іншими способами, які будуть запропоновані після початку оформлення замовлення.
До речі, якщо у вас картка українського банку, є можливість оплатити курс у розстрочку.
Якщо з якихось причин жоден із запропонованих способів вам не підійде — наприклад, вам зручніше оплатити через PayPal, — напишіть нам:
Email: logicachaos@gmail.com
Telegram: https://t.me/LogicAndChaos
💡Повна вартість усіх 17 занять — 349 € (або 17 000 грн)
🔥 Спеціальна пропозиція (до 27 вересня включно) — усього 190 € (або 9 443 грн)
Тобто приблизно 11 € (555 грн) за одне двогодинне заняття — з усіма матеріалами, зворотним зв’язком і безстроковим доступом до курсу.
Оплатити можна за допомогою Visa, Mastercard, Google Pay, Apple Pay та іншими способами, які будуть запропоновані після початку оформлення замовлення.
До речі, якщо у вас картка українського банку, є можливість оплатити курс у розстрочку.
Якщо з якихось причин жоден із запропонованих способів вам не підійде — наприклад, вам зручніше оплатити через PayPal, — напишіть нам:
Email: logicachaos@gmail.com
Telegram: https://t.me/LogicAndChaos
💡Гарантія повернення грошей
Ми розуміємо, що перед купівлею такого курсу в багатьох виникають цілком природні сумніви: «А чи буде це справді мені цікаво?»
Ви можете бути не впевнені, чи виправдає курс ваші очікування, чи підійдуть вам формат і глибина матеріалу.
Щоб зняти ці сумніви, ми даємо 100% гарантію повернення грошей.
Ви можете придбати курс, спокійно переглянути всі заняття й матеріали, проходити їх у зручному для себе темпі — і якщо зрештою зрозумієте, що це не те, що ви шукали, ми повернемо 100% сплаченої суми.
Без запитань і без пояснення причин — за першим запитом.
Гарантія діє без обмеження в часі. Логика как фундамент мышления -…
Ми розуміємо, що перед купівлею такого курсу в багатьох виникають цілком природні сумніви: «А чи буде це справді мені цікаво?»
Ви можете бути не впевнені, чи виправдає курс ваші очікування, чи підійдуть вам формат і глибина матеріалу.
Щоб зняти ці сумніви, ми даємо 100% гарантію повернення грошей.
Ви можете придбати курс, спокійно переглянути всі заняття й матеріали, проходити їх у зручному для себе темпі — і якщо зрештою зрозумієте, що це не те, що ви шукали, ми повернемо 100% сплаченої суми.
Без запитань і без пояснення причин — за першим запитом.
Гарантія діє без обмеження в часі. Логика как фундамент мышления -…
Оплатити курс зі знижкою -45.5%
(190 євро або 9 443 гривні)
(190 євро або 9 443 гривні)
До речі, коли ми запускали цей курс, ми зовсім не очікували, що він матиме настільки широку географію:
⚠️ Важливо: це міжнародна група.
Курс і всі матеріали — російською мовою.
Іноді використовуються короткі відеофрагменти англійською, але вони завжди супроводжуються російськими субтитрами.
Курс і всі матеріали — російською мовою.
Іноді використовуються короткі відеофрагменти англійською, але вони завжди супроводжуються російськими субтитрами.
Відгуки учасників курсу:
Эдуард (Украина/Болгария)
Александр
“
Курс просто Шикарен!
Я сомневался надо оно мне или нет (рационально-логически т.с.), так как изучал разные виды логики и в универе и самостоятельно, работал в НИИ и в IT много лет, так что и с научным методом знаком.
Но пошел по ощущениям (вслед за Юнгом синхронистичностью это называю :) ) и не прогадал: курс очень насыщенный, инструменты крайне полезные и все дается с практическими примерами и не требует специального образования.
Задания четкие, полезные и легко выполнимые. Лекторы не скучные ну вот точно, - истории, примеры, юмор - всё на высоте.
Что можно бы сделать лучше на будущее: только лишь одна мелочь - выкладывать видео чуть быстрее, на следующий день, так как смотрю в записи, - приходилось ждать и реально было очень интересно.
Большое спасибо, Костя, Алекс и команда!
Я сомневался надо оно мне или нет (рационально-логически т.с.), так как изучал разные виды логики и в универе и самостоятельно, работал в НИИ и в IT много лет, так что и с научным методом знаком.
Но пошел по ощущениям (вслед за Юнгом синхронистичностью это называю :) ) и не прогадал: курс очень насыщенный, инструменты крайне полезные и все дается с практическими примерами и не требует специального образования.
Задания четкие, полезные и легко выполнимые. Лекторы не скучные ну вот точно, - истории, примеры, юмор - всё на высоте.
Что можно бы сделать лучше на будущее: только лишь одна мелочь - выкладывать видео чуть быстрее, на следующий день, так как смотрю в записи, - приходилось ждать и реально было очень интересно.
Большое спасибо, Костя, Алекс и команда!
“
Крайне практичный и структурированный курс. Рекомендую как теоретикам, решившим повысить уровень своих знаний, так и практичным людям, ищущим новые подходы к принятию решения в постоянно изменяющейся окружающей среде.
Очень глубокие и эрудированные спикеры – Константин и Алекс.
Курс захватывает с самого начала (информация без воды, как говорится «одно мясо»). Изменение парадигмы первоначальной оценки – настройка линзы, до анализа и вариаций подходов к принятию решения.
Оказалось, что Формальная Логика Аристотеля работает не всегда, а чаще не работает в постоянно меняющемся мире Хаоса и Неопределенности. И при этом решения нужно принимать, руководствуясь другими принципами.
Каждый вторник ждал с нетерпением новую информацию и разбор практичных кейсов.
Скажу откровенно, для меня был разрыв шаблона от массива полученной информации.
Припомнил внутреннее состояние студента в ожидание нового материала.
В чем-то завидую новичкам, которые еще только в предвкушении нового курса.
Очень глубокие и эрудированные спикеры – Константин и Алекс.
Курс захватывает с самого начала (информация без воды, как говорится «одно мясо»). Изменение парадигмы первоначальной оценки – настройка линзы, до анализа и вариаций подходов к принятию решения.
Оказалось, что Формальная Логика Аристотеля работает не всегда, а чаще не работает в постоянно меняющемся мире Хаоса и Неопределенности. И при этом решения нужно принимать, руководствуясь другими принципами.
Каждый вторник ждал с нетерпением новую информацию и разбор практичных кейсов.
Скажу откровенно, для меня был разрыв шаблона от массива полученной информации.
Припомнил внутреннее состояние студента в ожидание нового материала.
В чем-то завидую новичкам, которые еще только в предвкушении нового курса.
“
Спасибо Костя, большое! Я не совсем понимала перед началом курса на сколько я смогу применять в жизни то что думала услышу. Шла больше за интересом. Но в какой-то момент все что ты давал, начало раскрывать себя вокруг в моей жизни. В диалогах, ситуациях, размышлениях. Я очень благодарна тебе!
“
Ваш курс просто бомба.
Был конфликт по работе, длился несколько месяцев, когда один продавец на одной из торговых площадок пытался меня кинуть, а все мои доводы для администрации были как об стенку горох.
После просмотра курса и пару часов практики, я весьма усердно гонял одну абстракцию в другую и следил что влияет на проекцию абстракцией символа (абстракция - то что задумывал донести автор высказывания, действия, символ - то что мы воспринимаем как слова, поступки).
В итоге смог в тот же день поздно ночью ненароком выдать такое решение, что вело к абсолютной тактической победе вне зависимости от шагов оппонента.
Когда стал препарировать эту самую абстракцию выяснил, что мой мозг, натренировавшись работать с объективными концепциями нашей реальности и поняв как те или иные факторы влияют на типовые суждения людей, смог выдать такое решение, которое учитывало мои интересы, любые шаги оппонента, и интересы администрации.
В общем бомба. Курс своих денег точно стоит, рад что смог поучиться у Константина.
Был конфликт по работе, длился несколько месяцев, когда один продавец на одной из торговых площадок пытался меня кинуть, а все мои доводы для администрации были как об стенку горох.
После просмотра курса и пару часов практики, я весьма усердно гонял одну абстракцию в другую и следил что влияет на проекцию абстракцией символа (абстракция - то что задумывал донести автор высказывания, действия, символ - то что мы воспринимаем как слова, поступки).
В итоге смог в тот же день поздно ночью ненароком выдать такое решение, что вело к абсолютной тактической победе вне зависимости от шагов оппонента.
Когда стал препарировать эту самую абстракцию выяснил, что мой мозг, натренировавшись работать с объективными концепциями нашей реальности и поняв как те или иные факторы влияют на типовые суждения людей, смог выдать такое решение, которое учитывало мои интересы, любые шаги оппонента, и интересы администрации.
В общем бомба. Курс своих денег точно стоит, рад что смог поучиться у Константина.
“
Курс - абсолютно элитарного уровня. Я уверена, что у него еще будет много потоков, так что - респект автору.
Сложный, но прекрасно поданный материал. ДЗ вчера выполняла в одном чате по интересам, так сказать на живых экземплярах…. Чем привела нескольких людей с жесткой картиной мира в ступор… мне кажется, они там и сегодня пребывают :)
Сложный, но прекрасно поданный материал. ДЗ вчера выполняла в одном чате по интересам, так сказать на живых экземплярах…. Чем привела нескольких людей с жесткой картиной мира в ступор… мне кажется, они там и сегодня пребывают :)
“
Я вчера с интересом разглядывала, какие жесткие структуры у людей в сознании находятся, и как сильно определяют их поведение
По сути определив структуру можно очень точно предсказать поведение (если это надо) И чем более структура жесткая, тем более предсказуемым будет поведение
Да, логика многообразна и разнообразна , тем более мир идет сейчас по пути синтетических открытий, связывает разные отрасли знаний, которые ранее считались несочетаемыми.
Так что мне очень нравится тут!
По сути определив структуру можно очень точно предсказать поведение (если это надо) И чем более структура жесткая, тем более предсказуемым будет поведение
Да, логика многообразна и разнообразна , тем более мир идет сейчас по пути синтетических открытий, связывает разные отрасли знаний, которые ранее считались несочетаемыми.
Так что мне очень нравится тут!
“
Спасибо Костя за такой познавательный, структурированный и объёмный курс.
Весь курс для меня ощущается как настройка линзы. Многое вроде и знакомо и применяю, но вот то как ты это подаёшь делает картинку очень чёткой. Спасибо!
Ретроспективный детерменизм - очень жизненная штука.🔥 И пример с ёлкой очень наглядно. А ведь так же хочется сказать что если А то Б, особенно когда всё накрылось медным тазиком. Прямо чувствую как Убеждения пытаются прописать сценарий и назначить виноватого. Очень классно.
Очень интересно и главное жизненно применимо. Очень помогает оставаться спокойным в нашем таком непростом хаотичном мире. 🙏❤️
Весь курс для меня ощущается как настройка линзы. Многое вроде и знакомо и применяю, но вот то как ты это подаёшь делает картинку очень чёткой. Спасибо!
Ретроспективный детерменизм - очень жизненная штука.🔥 И пример с ёлкой очень наглядно. А ведь так же хочется сказать что если А то Б, особенно когда всё накрылось медным тазиком. Прямо чувствую как Убеждения пытаются прописать сценарий и назначить виноватого. Очень классно.
Очень интересно и главное жизненно применимо. Очень помогает оставаться спокойным в нашем таком непростом хаотичном мире. 🙏❤️
“
Спасибо за курс, - научился-таки систематично отделять зерна от плевел. Считаю что покупка вашего курса была одной из наилучших трат в этом году.
Оплатити курс зі знижкою -45.5%
(190 євро або 9 443 гривні)
(190 євро або 9 443 гривні)
Відповіді на найчастіші запитання:
- Питання:Я новачок, ніколи не вивчав логіку. Мені підійде курс?Відповідь:Так, підійде. Я пояснюю все з нуля. На курсі багато учасників без досвіду, які вивчають логіку вперше. Серед моїх відгуків — звичайні лікарі, кухарі, підприємці та офісні працівники, які чудово застосовують логіку як у повсякденному житті, так і на роботі.
На курсі є підтримувальний чат-ком’юніті для початківців, де учасники обговорюють завдання одне одного й допомагають їх вдосконалювати. - Питання:Я гуманітарій, чи підійде мені «Логіка»?Відповідь:Прекрасно підійде. Технічна підготовка не потрібна. Ба більше, деякі теми (наприклад, про картину світу) гуманітаріям навіть легше сприймати, ніж «технарям».
- Питання:Я програміст (або інший технічний спеціаліст). Чи дізнаюся я щось нове?Відповідь:Так. І на кожному занятті.
Навряд чи ви вивчали Теорему Ґеделя, Теорію хаосу чи Науковий метод. А навіть якщо так — наприклад, декомпозицію програмісти, звісно, проходять, але з зовсім іншого боку :).
Курс розрахований на практичне застосування — я гарантую щось нове на кожному занятті.
Ну і такі теми, як «картина світу», «віртуальний простір» чи роль мови, також відкриються для вас по-новому :) - Питання:Чи є якісь терміни або обмеження в часі для проходження курсу?Відповідь:Ні. Курс уже повністю записаний, і жодних термінів проходження немає. Доступ до нього залишається у вас безстроково.
Усі заняття та матеріали розміщені на нашій власній навчальній платформі, тому ви можете проходити курс у зручному темпі, робити паузи й повертатися до потрібних занять стільки разів, скільки вам буде потрібно. - Питання:Як придбати курс у розстрочку?Відповідь:Оберіть тариф і перейдіть на сторінку оплати. Ви побачите варіанти розстрочки від кількох банків — перегляньте їх і виберіть зручний для себе. Якщо жоден із варіантів не підійде, просто не оплачуйте рахунок.
- Питання:Як оплатити від юридичної особи?Відповідь:Напишіть у службу підтримки (внизу сайту є форма зворотного зв’язку) — і ми надішлемо рахунок.
Оплатити курс зі знижкою -45.5%
(190 євро або 9 443 гривні)
(190 євро або 9 443 гривні)
Організатор проведення курсів: ФОП Шпунт Григорій Михайлович
РНОКПП: 1848615437
Адреса: Україна, Львівська обл., місто Львів, вул. Сигнівка, 9
E‑mail (для юридичних звернень): logicachaos@gmail.com
Телеграм: https://t.me/LogicAndChaos
Правила і умови (Terms and conditions)
© 2026 Logic and Chaos
РНОКПП: 1848615437
Адреса: Україна, Львівська обл., місто Львів, вул. Сигнівка, 9
E‑mail (для юридичних звернень): logicachaos@gmail.com
Телеграм: https://t.me/LogicAndChaos
Правила і умови (Terms and conditions)
© 2026 Logic and Chaos